нарівно
НАРІВНО, присл. 1. На рівні частини, в однаковій кількості; порівну. Умовились [звірі] гуртом робити Облаву потайну, І хто добуде що - все нарівно ділити (Гл., Вибр., 1951, 110); Вона нагнулася й повну жменю вирвала рослих стебел льону. Розділила нарівно в обидві руки (Ле, Мої листи, 1945, 24).
2. Так само, однаково. Про любов і розлуку нарівно Просить серце солдата в бою (Мал., Чотири літа, 1946, 10).