натуга
НАТУГА, и, ж. 1. Фізичне напруження. Тягне він здорову, важку баддю, повну води, а в очах аж позеленів від великої натуги... (Коцюб., І, 1955, 22); Данилко почервонів з натуги, але ніс вазу до другого столу (Панч, Ерік.., 1950, 91).
2. Велика затрата фізичних, духовних сил, енергії і т. ін. Вчився [Павлуша] добре; перший рік без всякої натуги ішов у навчанні попереду всіх (Головко, II, 1957, 262).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | натуга | натуги |
Родовий | натуги | натуг |
Давальний | натузі | натугам |
Знахідний | натугу | натуги |
Орудний | натугою | натугами |
Місцевий | на/у натузі | на/у натугах |
Кличний | натуго | натуги |