натурфілософ
НАТУРФІЛОСОФ, а, ч. Послідовник натурфілософії.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | натурфілософ | натурфілософи |
Родовий | натурфілософа | натурфілософів |
Давальний | натурфілософові, натурфілософу | натурфілософам |
Знахідний | натурфілософа | натурфілософів |
Орудний | натурфілософом | натурфілософами |
Місцевий | на/у натурфілософі, натурфілософові | на/у натурфілософах |
Кличний | натурфілософе | натурфілософи |