начинений
НАЧИНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин, ч. до начинити1. Страва була чудово приготована: котлети вийшли пухкі, курчата, начинені й засмажені на свіжому маслі, були м'які й не засушені (Н.-Лев., IV, 1956, 123); Господар [корчми] запобігливо пригощав запорожців смаженими чабаками та свіжим кендюхом, начиненим салом (Добр., Очак. розмир, 1965, 48); // у знач. прикм. Христя запросила гостей до столу. На ньому.. парувала гречана каша з вишкварками, ковбаса з часником, начинений кендюх і коржі з маком (Панч, Гомон. Україна, 1954, 22).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | начинений | начинена | начинене | начинені |
Родовий | начиненого | начиненої | начиненого | начинених |
Давальний | начиненому | начиненій | начиненому | начиненим |
Знахідний | начинений, начиненого | начинену | начинене | начинені, начинених |
Орудний | начиненим | начиненою | начиненим | начиненими |
Місцевий | на/у начиненому, начиненім | на/у начиненій | на/у начиненому, начиненім | на/у начинених |