начуватися
НАЧУВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Чекати розплати, помсти. Уже, кажуть, пішов Кривоніс до Хмельницького. Тепер нехай начуваються пани-ляхи! (Панч, Гомон. Україна, 1954, 346); - А може, шибеники, деруть пташині гнізда? Хай тільки узнаю про це - начувайтесь! (Мокр., Острів.., 1961, 27); - Уже не пустимо німця через село, хай начувається. Біля Кулішівки йому й капець [кінець] буде... (Гуц., З горіха.., 1967, 29); // чого. Чекати чого-небудь неприємного. [Петро:] Серце моє замирає, начувається для себе великого горя (Котл., II., 1953, 30); - Начувайтесь лиха, - сказав старий (Л. Укр., III, 1952, 728); Збирався [Григорій Сидорович] подзвонити з заводу, щоб не шукали їх з онуком, і не подзвонив. Начувайся, старий, прочухана (Ю. Янов., II, 1954, 112).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | начуваюся | начуваємося |
2 особа | начуваєшся | начуваєтеся |
3 особа | начувається | начуваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | начуватимуся | начуватимемося |
2 особа | начуватимешся | начуватиметеся |
3 особа | начуватиметься | начуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | начувався | начувалися |
Жіночий рід | начувалася | |
Середній рід | начувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | начуваймося | |
2 особа | начувайся | начувайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | начуваючись | |
Минулий час | начувавшись |