нашкодити
НАШКОДИТИ, джу, диш, док. Заподіяти шкоду кому-, чому-небудь. Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах, дуже поприбивав огороди і збіжжя (Л. Укр., V, 1956, 9); - Щоб ми [брати].. сьогодні не нашкодили дідові! - повторював раз у раз засмучений Начко (Фр., VI, 1951, 186); - Ой, лис ти, Григорію, лис. Нашкодив тихцем, а тепер піддобрюєшся? (Стельмах, І, 1962, 231).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нашкоджу | нашкодимо |
2 особа | нашкодиш | нашкодите |
3 особа | нашкодить | нашкодять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нашкодив | нашкодили |
Жіночий рід | нашкодила | |
Середній рід | нашкодило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нашкодьмо | |
2 особа | нашкодь | нашкодьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | нашкодивши |