небажаний
НЕБАЖАНИЙ, а, е. Якого не бажають; не відповідний чиїм-небудь бажанням, інтересам і т. ін. - Як Анна Михайлівна, дітки? - заговорила до Гордійчука Євгенія Калістратівна, намагаючись затерти небажану розмову (Вас., І, 1959, 380); - Збираєшся, Всеволоде? - запитав [Осмомисл] аж з ганку, аби швидше почати розмову, аби зашкодити небажаному наміру (Міщ., Сіверяни, 1961, 148); // Неприємний, недобрий. [Тарасов:] Зважте на помилки, які можуть трапитись у повітрі під час виконання цих завдань і призвести до небажаних наслідків (Мик., І, 1957, 499).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | небажаний | небажана | небажане | небажані |
Родовий | небажаного | небажаної | небажаного | небажаних |
Давальний | небажаному | небажаній | небажаному | небажаним |
Знахідний | небажаний, небажаного | небажану | небажане | небажані, небажаних |
Орудний | небажаним | небажаною | небажаним | небажаними |
Місцевий | на/у небажаному, небажанім | на/у небажаній | на/у небажаному, небажанім | на/у небажаних |