невтома
НЕВТОМА, и, ж., поет. Те саме, що невтомність. Хвала руці трудівника І розуму невтомі! (Рильський, II, 1960, 308).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | невтома | невтоми |
Родовий | невтоми | невтом |
Давальний | невтомі | невтомам |
Знахідний | невтому | невтоми |
Орудний | невтомою | невтомами |
Місцевий | на/у невтомі | на/у невтомах |
Кличний | невтомо | невтоми |