невтоптаний
НЕВТОПТАНИЙ, а, е, розм. По якому ніхто не ходив, якого ніхто не втоптав (про дорогу, шлях і т.ін.). Їдучи невтоптаними стежками, Марко відчув, що сніг поволі втрачає свою суху рипучість (Кир., Вибр., 1960, 375); Під білими з червоним розписом валянками скрипів, наче крохмаль, невтоптаний сніг (Сміл., Зустрічі, 1936, 200).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невтоптаний | невтоптана | невтоптане | невтоптані |
Родовий | невтоптаного | невтоптаної | невтоптаного | невтоптаних |
Давальний | невтоптаному | невтоптаній | невтоптаному | невтоптаним |
Знахідний | невтоптаний, невтоптаного | невтоптану | невтоптане | невтоптані, невтоптаних |
Орудний | невтоптаним | невтоптаною | невтоптаним | невтоптаними |
Місцевий | на/у невтоптаному, невтоптанім | на/у невтоптаній | на/у невтоптаному, невтоптанім | на/у невтоптаних |