невторований
НЕВТОРОВАНИЙ, НЕУТОРОВАНИЙ, а, е. По якому ніхто не ходив, не їздив, якого ніхто не втоптав, не вторував (про дорогу, шлях і т. ін.). Єфрейтор уткнув у сніговий замет радянську гвинтівку, з якою йшов, і ганяв за гускою по глибокому невторованому снігу (Ле, Мої листи, 1945, 53); По гірській невторованій дорозі.. поволі посувався фашистський лімузин (Рад. Укр., 28.VІІ 1959, 4); * Образно. Залюбки розповідав старець про своє життя, про людей, що стрівав на довгому, заплутаному і невторованому своєму шляху (Ів., Таємниця, 1959, 171); Прагне [Г. Майборода] йти в мистецтві неуторованими стежками (Мист., 6, 1963, 31).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невторований | невторована | невтороване | невторовані |
Родовий | невторованого | невторованої | невторованого | невторованих |
Давальний | невторованому | невторованій | невторованому | невторованим |
Знахідний | невторований, невторованого | невторовану | невтороване | невторовані, невторованих |
Орудний | невторованим | невторованою | невторованим | невторованими |
Місцевий | на/у невторованому, невторованім | на/у невторованій | на/у невторованому, невторованім | на/у невторованих |