неподоланний
НЕПОДОЛАННИЙ, а, е. Якого не можна подолати, якому не можна протистояти; дуже сильний; непереборний, непереможний. Стебла [рослин] витикалися з землі назустріч сонцю, випростувались, множились, обіймалися й спліталися в таємничому неподоланному русі росту (Довж., І, 1958, 437); Наша партія - народу неподоланний авангард (Уп., Вірші.., 1957, 67).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неподоланний | неподоланна | неподоланне | неподоланні |
Родовий | неподоланного | неподоланної | неподоланного | неподоланних |
Давальний | неподоланному | неподоланній | неподоланному | неподоланним |
Знахідний | неподоланний, неподоланного | неподоланну | неподоланне | неподоланні, неподоланних |
Орудний | неподоланним | неподоланною | неподоланним | неподоланними |
Місцевий | на/у неподоланному, неподоланнім | на/у неподоланній | на/у неподоланному, неподоланнім | на/у неподоланних |