непоясненний
НЕПОЯСНЕННИЙ, а, е. Те саме, що непояснимий. Деякі розмови з ним [Федором Кузьмичем], записані сучасниками, свідчать про його непоясненну обізнаність з життям вищого петербурзького світу (Наука.., 10, 1965, 16); // у знач. ім. непоясненне, ного, с . Те, чого не можна пояснити, що не піддається поясненню. Вона [література] пояснює непоясненне і плекає закономірне (Літ. Укр., 21.XI 1962, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | непоясненний | непоясненна | непоясненне | непоясненні |
Родовий | непоясненного | непоясненної | непоясненного | непоясненних |
Давальний | непоясненному | непоясненній | непоясненному | непоясненним |
Знахідний | непоясненний, непоясненного | непоясненну | непоясненне | непоясненні, непоясненних |
Орудний | непоясненним | непоясненною | непоясненним | непоясненними |
Місцевий | на/у непоясненному, непоясненнім | на/у непоясненній | на/у непоясненному, непоясненнім | на/у непоясненних |