непритомніти
НЕПРИТОМНІТИ, ію, ієш, недок. Втрачати свідомість; зомлівати. - Приймаю командування! - вигукнув Орлюк, випірнувши на мить у буття й знову непритомніючи (Довж., І, 1958, 306); Аж тепер відчув [Олег], що непритомнів з перенапруги (Ле, Клен. лист, 1960, 167).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | непритомнію | непритомніємо |
2 особа | непритомнієш | непритомнієте |
3 особа | непритомніє | непритомніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | непритомнітиму | непритомнітимемо |
2 особа | непритомнітимеш | непритомнітимете |
3 особа | непритомнітиме | непритомнітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | непритомнів | непритомніли |
Жіночий рід | непритомніла | |
Середній рід | непритомніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | непритомніймо | |
2 особа | непритомній | непритомнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | непритомніючи | |
Минулий час | непритомнівши |