нерозважливий
НЕРОЗВАЖЛИВИЙ, а, е. 1. Те саме, що нерозсудливий. Сорок п'ять років тому він, тоді ще нерозважливий парубчак, грубо образив матір (Сенч., На Бат. горі, 1960, 53).
2. Те саме, що нерозважний 2, 3. Звіривши матері всі свої жалі, виливши на її могилу тяжку нерозважливу нудьгу, Улька поверталася додому з полегшеним серцем (Добр., Ол. солдатики, 1961, 156); Який непродуманий, нерозважливий вчинок дозволив собі Саїд! (Ле, Міжгір'я, 1953, 368).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нерозважливий | нерозважлива | нерозважливе | нерозважливі |
Родовий | нерозважливого | нерозважливої | нерозважливого | нерозважливих |
Давальний | нерозважливому | нерозважливій | нерозважливому | нерозважливим |
Знахідний | нерозважливий, нерозважливого | нерозважливу | нерозважливе | нерозважливі, нерозважливих |
Орудний | нерозважливим | нерозважливою | нерозважливим | нерозважливими |
Місцевий | на/у нерозважливому, нерозважливім | на/у нерозважливій | на/у нерозважливому, нерозважливім | на/у нерозважливих |