нерівень
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нерівень | нерівні |
Родовий | нерівня | нерівнів |
Давальний | нерівневі, нерівню | нерівням |
Знахідний | нерівня | нерівнів |
Орудний | нерівнем | нерівнями |
Місцевий | на/у нерівні, нерівневі | на/у нерівнях |
Кличний | нерівню | нерівні |
нерівня
НЕРІВНЯ, і, ч. і ж., розм. Людина, неоднакова з ким-небудь у певному відношенні. Тяжко, діти, Вік одинокому прожить, А ще гірше, мої квіти, Нерівню в світі полюбить (Шевч., І, 1963, 154); Федорові було так приємно слухати Катерину, яка знала, здавалося, все, легко давала відповідь на перше-ліпше питання. Нерівня він їй, нерівня... (Цюпа, Назустріч.., 1958, 434).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нерівня | нерівні |
Родовий | нерівні | нерівнь |
Давальний | нерівні | нерівням |
Знахідний | нерівню | нерівнь |
Орудний | нерівнею | нерівнями |
Місцевий | на/у нерівні | на/у нерівнях |
Кличний | нерівне | нерівні |