нечуваний
НЕЧУВАНИЙ, а, е. Про якого ніхто не чув; невідомий. Гомін про нового, нечуваного і страшного звіра розійшовся геть по лісі (Фр., IV, 1950, 94); З'явилась якась проява, нечувана й небачена в Комарівці (Н.-Лев., II, 1956, 30); // Надзвичайно великий. Серед запоріжців були люди велетенського зросту, нечуваної фізичної сили (Наука.., 12, 1965, 28); Нова війна, яку замишляють імперіалісти, загрожує людству нечуваними жертвами і руйнуваннями (Програма КПРС, 1961, 25); Придушення революції 1848- 49 рр. привело Європу до нечуваної реакції (Тич., III, 1957, 154).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нечуваний | нечувана | нечуване | нечувані |
Родовий | нечуваного | нечуваної | нечуваного | нечуваних |
Давальний | нечуваному | нечуваній | нечуваному | нечуваним |
Знахідний | нечуваний, нечуваного | нечувану | нечуване | нечувані, нечуваних |
Орудний | нечуваним | нечуваною | нечуваним | нечуваними |
Місцевий | на/у нечуваному, нечуванім | на/у нечуваній | на/у нечуваному, нечуванім | на/у нечуваних |