нишпорка
НИШПОРКА, и, ж., діал. 1. Місце, в якому можна сховати щось або сховатися; схованка. Обходила всі глухі кутки, обнишпорила всі нишпорки - нема [Івася], як у воду впав! (Мирний, І, 1954, 252); І от як уже нічого й бити стало, як уже обшарили вони всі куточки й нишпорки, - став Степан серед хати і, трясучи кулаком у повітрі, крикнув: - Ой не попадайся мені більше..! (Хотк., І, 1966, 70).
@ Піти (ходити) по нишпорках - почати старанно щось вишукувати. Блаженко сам пішов по нишпорках. Він натикався на багато дивовижних чудових речей (Гончар, III, 1959, 145).
2. перен., зневажл. Про людину, яка надмірно цікавиться всім, потай слідкує за ким-небудь. - Це не дядина, а нишпорка! Винишпорила-таки тебе (Н.-Лев., IV, 1956, 238); [Стефан:] Ехе-хе! (Ходить по камері, нудьгуючи). У вас як тут - оті нишпорки (киває на двері) дуже слідкують за вами? (Вас., III, 1960, 298).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нишпорка | нишпорки |
Родовий | нишпорки | нишпорок |
Давальний | нишпорці | нишпоркам |
Знахідний | нишпорку | нишпорки, нишпорок |
Орудний | нишпоркою | нишпорками |
Місцевий | на/у нишпорці | на/у нишпорках |
Кличний | нишпорко | нишпорки |