нотабена
НОТАБЕНА, и, ж., рідко НОТАБЕНЕ, с., невідм. Назва умовного знака (NВ або 145), який ставлять, щоб звернути увагу на якесь місце в тексті, на якийсь документ, книгу і т. ін.; // у знач. вставн. сл. Уживається для привернення уваги читача до висловленого в тексті. Майстрові дали кувать Із бронзи кесаря. До того Так, нотабене, додали, Що бронзовий той кесар буде І милувать (Шевч., II, 1963, 286).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нотабена | нотабена |
Родовий | нотабена | нотабена |
Давальний | нотабена | нотабена |
Знахідний | нотабена | нотабена |
Орудний | нотабена | нотабена |
Місцевий | на/у нотабена | на/у нотабена |
Кличний | нотабена | нотабена |