нудотний
НУДОТНИЙ, а, е. Те саме, що нудний. Андрій тим часом ходив спокійно по кімнаті, розтягуючи якусь нудотну розмову (Вас., II, 1959, 80); За вікном місто потопало в нудотній осінній мряці (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 528); Черниш напився вволю, і вже гіркий чад, нудотний запах крові, двигтіння всього будинку не паморочили його (Гончар, III, 1959, 161).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нудотний | нудотна | нудотне | нудотні |
Родовий | нудотного | нудотної | нудотного | нудотних |
Давальний | нудотному | нудотній | нудотному | нудотним |
Знахідний | нудотний, нудотного | нудотну | нудотне | нудотні, нудотних |
Орудний | нудотним | нудотною | нудотним | нудотними |
Місцевий | на/у нудотному, нудотнім | на/у нудотній | на/у нудотному, нудотнім | на/у нудотних |