нукати
НУКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити "ну". Не запріг, що нукаєш (Номис, 1864, № 10347); Говорив, говорив [Василь]... зразу голосно, плавно, а далі затинаючись, тихше. - Ну? - нукав учитель (Мирний, IV, 1955, 111); // на кого. Підганяти, спонукати кого-небудь до чогось. - Навіть до доброго треба нас батогом підгонити.. Чи до читальні, чи до нашої крамниці, то на кожного треба нукати, аби там заходив (Март., Тв., 1954, 364).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нукаю | нукаємо |
2 особа | нукаєш | нукаєте |
3 особа | нукає | нукають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нукатиму | нукатимемо |
2 особа | нукатимеш | нукатимете |
3 особа | нукатиме | нукатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нукав | нукали |
Жіночий рід | нукала | |
Середній рід | нукало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нукаймо | |
2 особа | нукай | нукайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нукаючи | |
Минулий час | нукавши |