нумерований
НУМЕРОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нумерувати. Стільки кімнат поряд бачила я тільки в магістраті в нашому місті, але там кімнати були бодай нумеровані (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 43).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нумерований | нумерована | нумероване | нумеровані |
Родовий | нумерованого | нумерованої | нумерованого | нумерованих |
Давальний | нумерованому | нумерованій | нумерованому | нумерованим |
Знахідний | нумерований, нумерованого | нумеровану | нумероване | нумеровані, нумерованих |
Орудний | нумерованим | нумерованою | нумерованим | нумерованими |
Місцевий | на/у нумерованому, нумерованім | на/у нумерованій | на/у нумерованому, нумерованім | на/у нумерованих |