нумерувальник
НУМЕРУВАЛЬНИК, а, ч., спец. 1. Робітник-брошурувальник у друкарні.
2. Робітник у бавовняно-прядильному виробництві.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нумерувальник | нумерувальники |
Родовий | нумерувальника | нумерувальників |
Давальний | нумерувальникові, нумерувальнику | нумерувальникам |
Знахідний | нумерувальника | нумерувальників |
Орудний | нумерувальником | нумерувальниками |
Місцевий | на/у нумерувальнику, нумерувальникові | на/у нумерувальниках |
Кличний | нумерувальнику | нумерувальники |