об'єктивувати
ОБ'ЄКТИВУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. 1. Втілювати в конкретних предметних формах; робити що-небудь об'єктом сприйняття. Свідомість кожна - космос І немов буття окреме, Дух од інших незалежний, Що ввесь світ об 'єктивує (Сам., І, 1958, 144); Зображення [у прозі початку XX ст.] подій та людей через враження і сприймання персонажів.. давало можливість глибше розуміти психіку героїв, об 'єктивувати її, "унаочнити" їхнє сприймання (Рад. літ-во, 7, 1965, 30).
2. Узагальнювати, типізувати що-небудь. Ліричний твір об 'єктивує безпосереднє переживання, безпосередню емоційну реакцію суб 'єкта на об 'єкт (Рад. літ-во, 12, 1968, 5).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | об'єктивую | об'єктивуємо |
2 особа | об'єктивуєш | об'єктивуєте |
3 особа | об'єктивує | об'єктивують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | об'єктивуватиму | об'єктивуватимемо |
2 особа | об'єктивуватимеш | об'єктивуватимете |
3 особа | об'єктивуватиме | об'єктивуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | об'єктивував | об'єктивували |
Жіночий рід | об'єктивувала | |
Середній рід | об'єктивувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | об'єктивуймо | |
2 особа | об'єктивуй | об'єктивуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | об'єктивуючи | |
Минулий час | об'єктивувавши |