обважнювати
ОБВАЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВАЖНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Налягати, тиснути своєю вагою, тягнучи донизу. Лампочка.. золотила великі, стиглі яблука, що густо обважнювали віти (Десняк, Десну.., 1949, 290); Ніщо не обважнювало плечей (Шер., В партиз. загонах, 1947, 22); Хмара наздогнала парусник і обсипала його дощем. Паруси намокли, обважнивши щогли (Ю. Янов., II, 1958, 59); // перен. Нависати, лягати важким тягарем над ким-небудь, на кого-небудь (про думки, почуття і т. ін.).
2. перен. Надто насичувати, перевантажувати чим-небудь зайвим, роблячи важким, незграбним (про мову, стиль). Іноді Манжура обважнює свої поезії надмірною кількістю епітетів (Рад. літ-во, 7, 1965, 34).
3. спец. Додавати до розчину яку-небудь речовину для збільшення його густини. Запасу [глинистого розчину] на буровій не виявилося. Не було й гематиту, яким обважнюють розчин (Роб. газ., 3.ХІ 1963, 2).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обважнюю | обважнюємо |
2 особа | обважнюєш | обважнюєте |
3 особа | обважнює | обважнюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обважнюватиму | обважнюватимемо |
2 особа | обважнюватимеш | обважнюватимете |
3 особа | обважнюватиме | обважнюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обважнював | обважнювали |
Жіночий рід | обважнювала | |
Середній рід | обважнювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обважнюймо | |
2 особа | обважнюй | обважнюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обважнюючи | |
Минулий час | обважнювавши |