обвикатися
ОБВИКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОБВИКНУТИСЯ і ОБВИКТИСЯ, кнуся, кнешся, док. 1. з чим і без додатка. Призвичаюватися до незнайомого місця, середовища і т. ін.; оббуватися, освоюватися. Були й такі [загони], що довгенько збиралися, згукувалися, обвикалися з лісом і небезпекою і аж тоді починали потикатися на шляхи, на станції (Хор., Незакінч. політ, 1960, 67); Слухає цей гомін Стасикова мати-переселенка, вона ще не зовсім обвиклася в цих краях (Гончар, Тронка, 1963, 148); // Позбуватися почуття остраху, боязні; переставати боятися. Сергій побрів.. під невисоку, обпалену біля кореня грушу-степівку,. На її вершечку чичекала сорока, але вона не тікала - обвиклась (Мушк., Чорний хліб, 1960, 5).
2. Набувати певних навичок, досвіду (у праці і т. ін.). В полоття втяглася Оленка, обвиклася (Горд., II, 1959, 141).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обвикаюся | обвикаємося |
2 особа | обвикаєшся | обвикаєтеся |
3 особа | обвикається | обвикаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обвикатимуся | обвикатимемося |
2 особа | обвикатимешся | обвикатиметеся |
3 особа | обвикатиметься | обвикатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обвикався | обвикалися |
Жіночий рід | обвикалася | |
Середній рід | обвикалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обвикаймося | |
2 особа | обвикайся | обвикайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обвикаючись | |
Минулий час | обвикавшись |