обвідний
ОБВІДНИЙ, а, е. 1. Який оточує, обводить що-небудь. Будь-яка лінія є обвідна сім'ї [сукупності] всіх своїх дотичних (Курс мат. анал., II, 1956, 99); Понад рікою - позублені стіни з вузенькими прорізами, і на обвідній стіні - гармати (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 379).
2. гідр. Признач. для відведення води з річки, водосховища і т. ін. Будинок пригребельної ГЕС можна споруджувати безпосередньо біля греблі.. або осторонь від неї, на обвідному каналі (Довідник сіль. будівельника, 1965, 177); Провів він скрізь по балках обвідні рови, якими стікали осінні та весняні води вниз у долину (Крот., Сини.., 1948, 50).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обвідний | обвідна | обвідне | обвідні |
Родовий | обвідного | обвідної | обвідного | обвідних |
Давальний | обвідному | обвідній | обвідному | обвідним |
Знахідний | обвідний, обвідного | обвідну | обвідне | обвідні, обвідних |
Орудний | обвідним | обвідною | обвідним | обвідними |
Місцевий | на/у обвідному, обвіднім | на/у обвідній | на/у обвідному, обвіднім | на/у обвідних |