обезземелювання
ОБЕЗЗЕМЕЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обезземелювати. Англійські колоністи переселялися масами, бо в Англії бурхливо відбувався процес обезземелювання селян (Нова іст., 1956, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обезземелювання | обезземелювання |
Родовий | обезземелювання | обезземелювань |
Давальний | обезземелюванню | обезземелюванням |
Знахідний | обезземелювання | обезземелювання |
Орудний | обезземелюванням | обезземелюваннями |
Місцевий | на/у обезземелюванні | на/у обезземелюваннях |
Кличний | обезземелювання | обезземелювання |