обезкровлений
ОБЕЗКРОВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обезкровити.
2. у знач. прикм. Позбавлений природного рум'янцю; блідий. На її обезкровленому обличчі проходить тінь надії (Стельмах, II, 1962, 291); * Образно. З-за лісу виходить обезкровлений місяць, ніби викупаний в холодній росі (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 125).
3. у знач. прикм., перен., військ. Знесилений втратами особового складу. Лівий фланг захищав один поріділий обезкровлений взвод (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 12).
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
|---|---|---|---|---|
| Називний | обезкровлений | обезкровлена | обезкровлене | обезкровлені |
| Родовий | обезкровленого | обезкровленої | обезкровленого | обезкровлених |
| Давальний | обезкровленому | обезкровленій | обезкровленому | обезкровленим |
| Знахідний | обезкровлений, обезкровленого | обезкровлену | обезкровлене | обезкровлені, обезкровлених |
| Орудний | обезкровленим | обезкровленою | обезкровленим | обезкровленими |
| Місцевий | на/у обезкровленому, обезкровленім | на/у обезкровленій | на/у обезкровленому, обезкровленім | на/у обезкровлених |