облежувати
ОБЛЕЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛЕЖАТИ, жу, жиш, док., перех., розм. Лежачи довгий час на одному місці, освоюватися з ним. Миколай сьогодні по морю ходить, а ми, бач, берег облежуємо (Ю. Янов., І, 1954, 263).
@ Облежувати боки: а) намулювати боки, довго лежачи на одному місці; б) лежати довгий час, нічого не роблячи; вилежуватися, відлежуватися. [Тетяна:] Де вже воно буде робити, коли в нього тільки й думки, щоб їсти-пити та боки облежувати! (Мам., Тв., 1962, 288).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облежую | облежуємо |
2 особа | облежуєш | облежуєте |
3 особа | облежує | облежують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облежуватиму | облежуватимемо |
2 особа | облежуватимеш | облежуватимете |
3 особа | облежуватиме | облежуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | облежував | облежували |
Жіночий рід | облежувала | |
Середній рід | облежувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облежуймо | |
2 особа | облежуй | облежуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | облежуючи | |
Минулий час | облежувавши |