обливати
ОБЛИВАТИ, аю, аєш, недок., ОБЛИТИ, ОБІЛЛЯТИ, обіллю, обіллєш і рідко ОБЛЯТИ, ляю, ляєш, док., перех. 1. Поливати, змочувати водою або іншою рідиною кого-, що-небудь по поверхні, з усіх боків. Сагайда скинув кітель, скинув сорочку і став умиватись, обливаючи себе водою до пояса (Гончар, III, 1959, 317); Кухар зробив з юшки густий росіл, облив ним рибу (Н.-Лев., II, 1956, 222); - Спинили [партизани] ешелон, набрали зброї різної, припасів, а потім обілляли вагони бензином і підпалили... (Сміл., Сашко, 1957, 94); // Розливаючи якусь рідину, забруднювати нею що-небудь. Ще в школі, коли ми вміли тільки пустувати та обливати чорнилом стільці вчителів, теперішня молодь.. обмірковує своєю головою всі питання (Хотк., І, 1966, 144); // Покривати кого-, що-небудь (про сльози, піт, росу і т. ін.). Піт обливає його всього, градом виступає на жирному виду (Мирний, І, 1954, 292); Ой, як вийшла Морозиха У густії лози, - Обілляли Морозиху Дрібненькії сльози (Укр.. думи.., 1955, 136); // Покривати рідкою речовиною, яка має властивість твердіти. Наприкінці XVI ст., щоб отримати біле тло, столовий посуд починають обливати розчином білої глини (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 44).
@ Обливати (облити) грязюкою (помиями, брудом і т. ін. ) кого - несправедливо звинувачувати, ганьбити кого-небудь. [Ксеня:] Його мати помиями мене обливала, його батько палицю поламав на моїх плечах (Фр., IX, 1952, 354); Все, що творили ми, усе, що нас живило, Облив він скверною, отрутою пройняв... (Рильський, II, 1946, 186); Крім неписьменного базікання про поезію, він намагався облити брудом весь мій рід (Мас., Роман.., 1970, 352); Неможливо собі уявити, що він [обвинувач] перший, ні сіло ні впало, узяв та й облив грязюкою ні в чім не винну людину (Мур., Свіже повітря.., 1962, 109); Холодною водою облити див. вода.
2. перен. Поширюючись, охоплювати, огортати (про світло, сонячне проміння і т. ін.). Багаття палало й обливало двір червоним світлом (Н.-Лев., III, 1956, 82); Сонце обливає усе навкруги (Григ., Вибр., 1959, 438); Бліде світло облило предмети довкола (Фр., V, 1951, 60); Облив [місяць] весняним тремтячим молоком повітря всю землю (Ю. Янов., І, 1958, 159); // Підкоряти своєму впливові, переймати собою (про сильні почуття). Вранці вона прокинулась від бентежного почуття, що відразу облило всю її істоту (Тют., Вир, 1964, 452); Знов ллється хвиля звуків, обливає мене якоюсь дивною радістю (Рильський, Бабине літо, 1967, 11).
3. перен. Розміщуватися навколо кого-, чого-небудь; оточувати когось, щось. В кошарі його обливало ціле море овець (Коцюб., II, 1955, 334).
4. тільки недок. Оточувати своїми водами; омивати (про море, річку і т. ін.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обливаю | обливаємо |
2 особа | обливаєш | обливаєте |
3 особа | обливає | обливають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обливатиму | обливатимемо |
2 особа | обливатимеш | обливатимете |
3 особа | обливатиме | обливатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обливав | обливали |
Жіночий рід | обливала | |
Середній рід | обливало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обливаймо | |
2 особа | обливай | обливайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обливаючи | |
Минулий час | обливавши |