облущений
ОБЛУЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до облущити. Мікробіологи вивели так звані нові раси мікроорганізмів, за допомогою яких можна одержувати бутиловий спирт не з борошна, а з облущених качанів кукурудзи (Веч. Київ, 28.І 1963, 2).
2. у знач. прикм. Який відпав, осипався дрібними частинками, шматками. Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа... Ілюмінатори засновані павутинням (Гончар, Тронка, 1963, 236).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | облущений | облущена | облущене | облущені |
Родовий | облущеного | облущеної | облущеного | облущених |
Давальний | облущеному | облущеній | облущеному | облущеним |
Знахідний | облущений, облущеного | облущену | облущене | облущені, облущених |
Орудний | облущеним | облущеною | облущеним | облущеними |
Місцевий | на/у облущеному, облущенім | на/у облущеній | на/у облущеному, облущенім | на/у облущених |