облічувати
ОБЛІЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛІЧИТИ, лічу, лічиш, док., перех. 1. З'ясовувати, підраховувати кількість кого-, чого-небудь. При роздільному збиранні кукурудзи облічують окремо качани і стебла (Колг. Укр., 8, 1962, 46); Є кур 'єрські і є товарні [поїзди], Їм числа не облічиш, - тьма (Мал., Звенигора, 1959, 60); // рідко. Визначати суму, підраховувати (гроші). Облічувати гроші.
2. розм. Навмисне чи помилково неправильно підраховуючи, недодавати що-небудь (перев. гроші); обраховувати. Хотіла було й сина привчити [до торгівлі], та як побачила, що він.. проїжджих обміряє, і обважує, і облічує, .. так Горпина схаменулась (Кв.-Осн., II, 1956, 256).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облічую | облічуємо |
2 особа | облічуєш | облічуєте |
3 особа | облічує | облічують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облічуватиму | облічуватимемо |
2 особа | облічуватимеш | облічуватимете |
3 особа | облічуватиме | облічуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | облічував | облічували |
Жіночий рід | облічувала | |
Середній рід | облічувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облічуймо | |
2 особа | облічуй | облічуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | облічуючи | |
Минулий час | облічувавши |