ображання
ОБРАЖАННЯ, я, с. Дія за знач. ображати. Партія використовує засоби ідейного впливу для виховання людей в дусі науково-матеріалістичного світорозуміння, для подолання релігійних забобонів, не допускаючи ображання почуттів віруючих (Програма КПРС, 1961, 106).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ображання | ображання |
Родовий | ображання | ображань |
Давальний | ображанню | ображанням |
Знахідний | ображання | ображання |
Орудний | ображанням | ображаннями |
Місцевий | на/у ображанні | на/у ображаннях |
Кличний | ображання | ображання |