обрізувач
ОБРІЗУВАЧ, а, ч., спец. Робітник, який обрізує що-небудь; фахівець з обрізування. Якщо каталь в процесі роботи складатиме шкіртовари по видах і укладатиме їх в штабелі, - це дозволить обрізувачу економити 2-3 проценти робочого часу (Роб. газ., 3.ІХ 1965, 2); Під керівництвом досвідченого садовода.. підготовлено бригаду обрізувачів (Хлібороб Укр., 1, 1966, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обрізувач | обрізувачі |
Родовий | обрізувача | обрізувачів |
Давальний | обрізувачеві, обрізувачу | обрізувачам |
Знахідний | обрізувача | обрізувачів |
Орудний | обрізувачем | обрізувачами |
Місцевий | на/у обрізувачі, обрізувачу, обрізувачеві | на/у обрізувачах |
Кличний | обрізувачу | обрізувачі |