обскурантка
ОБСКУРАНТКА, и, ж., книжн. Жін. до обскурант. Вона консерватистка, навіть обскурантка, ненавидить нові ідеї (Н.-Лев., V, 1966, 177).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обскурантка | обскурантки |
Родовий | обскурантки | обскуранток |
Давальний | обскурантці | обскуранткам |
Знахідний | обскурантку | обскуранток |
Орудний | обскуранткою | обскурантками |
Місцевий | на/у обскурантці | на/у обскурантках |
Кличний | обскурантко | обскурантки |