обстріляний
ОБСТРІЛЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обстріляти. Обстріляний при березі солдатами катер вистрибнув із води (Панч, І, 1956, 95); Чуттям уже добре обстріляного воїна Василь одразу визначив, що влучила.. "сліпа" міна (Баш, На.. дорозі, 1967, 23); * Образно. Літо й зиму бринять, тужливо гудуть на відкритому березі [тополі], до самих верховіть обстріляні солоними бризками штормів (Гончар, II, 1959, 8); // обстріляно, безос. присудк. сл. Артем був певен, що гайдамаки кинуться принаймні до цього місця, де було обстріляно їхній роз 'їзд (Головко, II, 1957, 568).
2. у знач. прикм. Який набув бойового досвіду. По селах представники штабу з 'єднання поповнювали партизанські загони озброєним населенням, перемішували його з обстріляними лісовими вояками (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 829).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обстріляний | обстріляна | обстріляне | обстріляні |
Родовий | обстріляного | обстріляної | обстріляного | обстріляних |
Давальний | обстріляному | обстріляній | обстріляному | обстріляним |
Знахідний | обстріляний, обстріляного | обстріляну | обстріляне | обстріляні, обстріляних |
Орудний | обстріляним | обстріляною | обстріляним | обстріляними |
Місцевий | на/у обстріляному, обстрілянім | на/у обстріляній | на/у обстріляному, обстрілянім | на/у обстріляних |