обцвяхований
ОБЦВЯХОВАНИЙ, а, е. Оббитий цвяхами. Хвилювався і тривожився [Дмитро], дослухаючись, що робиться за високою обцвяхованою огорожею (Стельмах, II, 1962, 394).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обцвяхований | обцвяхована | обцвяховане | обцвяховані |
Родовий | обцвяхованого | обцвяхованої | обцвяхованого | обцвяхованих |
Давальний | обцвяхованому | обцвяхованій | обцвяхованому | обцвяхованим |
Знахідний | обцвяхований, обцвяхованого | обцвяховану | обцвяховане | обцвяховані, обцвяхованих |
Орудний | обцвяхованим | обцвяхованою | обцвяхованим | обцвяхованими |
Місцевий | на/у обцвяхованому, обцвяхованім | на/у обцвяхованій | на/у обцвяхованому, обцвяхованім | на/у обцвяхованих |