общинний
ОБЩИННИЙ, а, е, іст. Прикм. до община 1, 2. На стоянках [пізнього палеоліту] будувалися довгочасні общинні житла напівземляночного або наземного типу (Іст. УРСР, І, 1953, 13); У більшій частині Росії зберігалось общинне землекористування. Вся надільна земля належала сільській громаді, і вже "мир" (сільська громада) періодично розподіляв її в користування між окремими селянськими дворами (Іст. СРСР, II, 1957, 211).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | общинний | общинна | общинне | общинні |
Родовий | общинного | общинної | общинного | общинних |
Давальний | общинному | общинній | общинному | общинним |
Знахідний | общинний, общинного | общинну | общинне | общинні, общинних |
Орудний | общинним | общинною | общинним | общинними |
Місцевий | на/у общинному, общиннім | на/у общинній | на/у общинному, общиннім | на/у общинних |