обідранка
ОБІДРАНКА, и, ж., зневажл. Жін. до обідранець. [Настя:] Сміховисько! ..Сестра у третіх за чиновником!.. А тут рідний син жениться на дочці чабана, на обідранці, задрипанці!.. (Кроп., II, 1958, 61); Дивись ти - була замурзаною кріпачкою, - найпослідущою на селі обідранкою, а тепер - делегатка (Еллан, II, 1958, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обідранка | обідранки |
Родовий | обідранки | обідранок |
Давальний | обідранці | обідранкам |
Знахідний | обідранку | обідранок |
Орудний | обідранкою | обідранками |
Місцевий | на/у обідранці | на/у обідранках |
Кличний | обідранко | обідранки |