овал
ОВАЛ, а, ч. Фігура, що має вигляд витягнутого круга. Де не піду - півкруг. Де не стану - овал. Пругами хмари оспинились. Колесом лист по дорозі (Тич., І, 1957, 142); // Обрис чого-небудь, що нагадує таку фігуру. По дорозі стрічались дівчата, провінціальні кози, з блиском вогкого ока, з свіжим овалом обличчя, еластичними рухами тіла (Коцюб., II, 1955, 284); Він побачив на грудях у матері металевий значок із червоною розеткою, з маленьким портретом Леніна в овалі (Донч., VI, 1957, 111).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | овал | овали |
Родовий | овалу | овалів |
Давальний | овалові, овалу | овалам |
Знахідний | овал | овали |
Орудний | овалом | овалами |
Місцевий | на/у овалі | на/у овалах |
Кличний | овале | овали |