озброєння
ОЗБРОЄННЯ, я, с. 1. Дія за знач. озброїти і озброїтися. Чи Оленка знає, що на озброєння держави витрачаються мільйони крон; а що за ці гроші можна було б побудувати? (Вільде, Сестри.., 1958, 15); Зараз провадиться не просто технічне озброєння сільського господарства, а його переозброєння (Наука.., 11, 1962, 34).
@ Брати (взяти) на озброєння: а) визнавати придатним, потрібним для використання у військовій справі; б) використовувати що-небудь у роботі, боротьбі. Гнів сатирика виростає з любові до народу. І народ завжди брав палке слово поета на озброєння (Літ. Укр., 23.II 1965, 4); Виступивши на історичній арені, пролетаріат у своїй боротьбі з царизмом і буржуазією взяв на озброєння вірші Шевченка (Мист., 2, 1961, 3).
2. Сукупність засобів для ведення воєнних дій; військове спорядження; зброя. Росія одверто вступала в союз з Англією і тепер буде постачатися озброєнням з-за моря (Кочура, Зол. грамота, 1960, 178); Туляки швидко.. здружилися із старими чорноморськими кораблебудівниками, опанували складне озброєння морського флоту (Кучер, Чорноморці, 1956, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | озброєння | озброєння |
Родовий | озброєння | озброєнь |
Давальний | озброєнню | озброєнням |
Знахідний | озброєння | озброєння |
Орудний | озброєнням | озброєннями |
Місцевий | на/у озброєнні | на/у озброєннях |
Кличний | озброєння | озброєння |