окомір
ОКОМІР, у, ч. 1. Визначення якихось розмірів (довжини чого-небудь, відстані і т. ін.) на око, без приладів. - На двісті кроків б 'ю петлюрівців з нагана. Побажаю: падай, падай, падай! Падає. Завжди. Майже не цілюсь . - Окомір точний (Довж., І, 1958, 187); Внизу, біля ковшів, біля виливниць і злитків, працюють люди, і життя їхнє.. великою мірою залежить від роботи Зої. Отже, спокій і витримка, окомір і цілковита точність руху майже така, як у ту мить, коли натискаєш на спуск рушниці (Собко, Біле полум'я, 1952, 136).
2. Здатність до такого визначення. Візерунок був точний, геометричний і багатокольоровий. Він вимагав і окоміру, і смаку (Тулуб, В степу.., 1964, 174).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | окомір | окоміри |
Родовий | окоміру | окомірів |
Давальний | окомірові, окоміру | окомірам |
Знахідний | окомір | окоміри |
Орудний | окоміром | окомірами |
Місцевий | на/у окомірі | на/у окомірах |
Кличний | окоміре | окоміри |