оконфузити
ОКОНФУЗИТИ, ужу, узиш, док., перех., розм. Викликати у кого-небудь почуття зніяковіння, збентеження; завдати сорому, осоромити.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оконфужу | оконфузимо |
2 особа | оконфузиш | оконфузите |
3 особа | оконфузить | оконфузять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оконфузив | оконфузили |
Жіночий рід | оконфузила | |
Середній рід | оконфузило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оконфузьмо | |
2 особа | оконфузь | оконфузьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | оконфузивши |