окопний
ОКОПНИЙ, а, е. Прикм. до окоп 2. Торішні кураї, протряхаючи на вітрі та сонці, поволі бурішають, стають схожими на клубки окопного колючого дроту (Гончар, II, 1959, 10); // Пов'язаний з перебуванням в окопах. Повертаються з фронтів живі. Не скрізь радісні зустрічі. Окопне життя, злигодні, кров, вогонь і рани посіяли в мільйонах сердець тривогу (Довж., І, 1958, 41).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | окопний | окопна | окопне | окопні |
Родовий | окопного | окопної | окопного | окопних |
Давальний | окопному | окопній | окопному | окопним |
Знахідний | окопний, окопного | окопну | окопне | окопні, окопних |
Орудний | окопним | окопною | окопним | окопними |
Місцевий | на/у окопному, окопнім | на/у окопній | на/у окопному, окопнім | на/у окопних |