окурювати
ОКУРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКУРИТИ, окурю, окуриш, док., перех. Те саме, що обкурювати 1-3, 6. У діда аж сорочка змокріла.. Не потураючи на те, дід знай правився коло свого улика, то окурював його смирною, то навощував вощанкою (Мирний, І, 1954, 192); Запахло ладаном. Окурюють фіміамом кадильниць портрет Тараса Шевченка (Довж., І, 1958, 44); - Димом пожежі і гарматної стрілянини окурили вони [козаки] береги Анатолії (Тулуб, Людолови, І, 1957, 29).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окурюю | окурюємо |
2 особа | окурюєш | окурюєте |
3 особа | окурює | окурюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окурюватиму | окурюватимемо |
2 особа | окурюватимеш | окурюватимете |
3 особа | окурюватиме | окурюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | окурював | окурювали |
Жіночий рід | окурювала | |
Середній рід | окурювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окурюймо | |
2 особа | окурюй | окурюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | окурюючи | |
Минулий час | окурювавши |