окутувати
ОКУТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКУТАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1. Те саме, що обкутувати. Рослини "передчувають" сувору зиму більш ніж за три-чотири місяці, окутуючи себе спеціальним шаром захисних оболонок (наприклад, цибуля, бруньки чагарників і дерев) (Наука.., 11, 1964, 12); Синій дим вився крізь шпари дахівок, густо окутував хати (Коцюб., II, 1955, 344); Лягають тумани на берег І поїзд окутують наш (Нагн., Вибр., 1950, 52); Поступово пригасало полум 'я над селом. Але темрява ще не окутала його (Цюпа, Грози.., 1961, 176); Яків лежав горілиць, курив цигарку й дивився на небо. Грицько лежав до його спиною й, зіп 'явшись на лікоть, дивився мрійно на воду. Лінь і втома окутала їх (Вас., І, 1959, 179).
2. перен. Густо оточувати що-небудь; оповивати. Широколистий горішник і собі до компанії окутав полянку під дубом (Коцюб., І, 1955, 459); Численні парки окутали берег [Чорного моря] (Чаб., Балкан, весна, 1960, 262).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окутую | окутуємо |
2 особа | окутуєш | окутуєте |
3 особа | окутує | окутують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окутуватиму | окутуватимемо |
2 особа | окутуватимеш | окутуватимете |
3 особа | окутуватиме | окутуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | окутував | окутували |
Жіночий рід | окутувала | |
Середній рід | окутувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окутуймо | |
2 особа | окутуй | окутуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | окутуючи | |
Минулий час | окутувавши |