олюднений
ОЛЮДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до олюднити. Експресією, гостротою сатиричної характеристики відзначаються олюднені тварини та птахи І. Малишка (Мист., 2, 1966, 9); Олюднена природа.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | олюднений | олюднена | олюднене | олюднені |
Родовий | олюдненого | олюдненої | олюдненого | олюднених |
Давальний | олюдненому | олюдненій | олюдненому | олюдненим |
Знахідний | олюднений, олюдненого | олюднену | олюднене | олюднені, олюднених |
Орудний | олюдненим | олюдненою | олюдненим | олюдненими |
Місцевий | на/у олюдненому, олюдненім | на/у олюдненій | на/у олюдненому, олюдненім | на/у олюднених |