оминати
ОМИНАТИ, аю, аєш, недок., ОМИНУТИ, ну, неш, док., перех. Те саме, що обминати1. Машина вилетіла за місто, .. оминула приміське село (Смолич, VI, 1959, 63); Центром тої всієї ненависті нараз став Марусяк.. Але він був такий напружений, .. що його попросту оминали, як скаженого пса (Хотк., II, 1966, 225); Яким вихилясjм не ходила [Настя] перед Грицем, як не грала очима, а він оминав її хату (Мушк., Серце.., 1962, 251); Вони обоє постарілися перед часом, а молодший син не вдався. Йому була земля байдужа, і він оминав працю (Коб., І, 1956,541); Завжди охочий погуляти в товаристві, він сьогодні нишком оминав чарки, берігся пити ... (Кач., II, 1958, 474); - Щасливий я, що не оминув мене вир боротьби, що зазнав я найвищої напруги бою і не зламався (Коз., Гарячі руки, 1960, 248).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оминаю | оминаємо |
2 особа | оминаєш | оминаєте |
3 особа | оминає | оминають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оминатиму | оминатимемо |
2 особа | оминатимеш | оминатимете |
3 особа | оминатиме | оминатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оминав | оминали |
Жіночий рід | оминала | |
Середній рід | оминало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оминаймо | |
2 особа | оминай | оминайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оминаючи | |
Минулий час | оминавши |