онімечувати
ОНІМЕЧУВАТИ, -ую, -уєш, недок. Піддавати онімеченню.
ОНІМЕЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОНІМЕЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Примушувати перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру і т. ін. - Під прусським чоботом нам [полякам] найгірше доводиться. Вони не тільки грабують нас і руйнують нашу країну, але й почали нас онімечувати: закрили польські школи, заборонили польські газети й журнали (Тулуб, В степу.., 1964, 255).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | онімечую | онімечуємо |
2 особа | онімечуєш | онімечуєте |
3 особа | онімечує | онімечують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | онімечуватиму | онімечуватимемо |
2 особа | онімечуватимеш | онімечуватимете |
3 особа | онімечуватиме | онімечуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | онімечував | онімечували |
Жіночий рід | онімечувала | |
Середній рід | онімечувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | онімечуймо | |
2 особа | онімечуй | онімечуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | онімечуючи | |
Минулий час | онімечувавши |