оп'яняти
ОП'ЯНЯТИ, яю, яєш і рідко ОП'ЯНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОП'ЯНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Робити п'яним, доводити до стану оп'яніння. Його й погане пиво оп 'янило (Сл. Гр.); // Доводити до стану запаморочення, який нагадує сп'яніння. Запах жита, що вже починало цвісти, зразу оп 'янив її (Воскр., Весна.., 1939, 53); Повітря залу, в якому опинилися випробувачі, вийшовши з шлюзу, оп 'янило їх. Вони відчули легке запаморочення (Веч. Київ, 26.XII 1968, 3).
2. перен. Доводити до стану екстазу, самозабуття. Дотик твій із терня рожі родить, І по серцях мов чар солодкий ходить, І будить, молодить і оп 'яняє (Фр., XI, 1952, 234).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оп'яняю | оп'яняємо |
2 особа | оп'яняєш | оп'яняєте |
3 особа | оп'яняє | оп'яняють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оп'янятиму | оп'янятимемо |
2 особа | оп'янятимеш | оп'янятимете |
3 особа | оп'янятиме | оп'янятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оп'яняв | оп'яняли |
Жіночий рід | оп'яняла | |
Середній рід | оп'яняло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оп'яняймо | |
2 особа | оп'яняй | оп'яняйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оп'яняючи | |
Минулий час | оп'янявши |